Стаття
Більшість систем відмовляють на інтерфейсах

На цій сторінці
23 вересня 1999 року апарат NASA Mars Climate Orbiter увімкнув двигун, щоб вийти на орбіту Марса, і більше не вийшов на зв’язок. Космічний апарат був справний. Навігаційна команда була кваліфікованою. Програмне забезпечення робило те, для чого його написали.
Проблема була між ними. Слідча комісія NASA встановила, що файл наземного програмного забезпечення «Small Forces» видавав імпульс двигунів орієнтації в англійських одиницях, фунт-сила-секундах, тоді як специфікація інтерфейсу вимагала метричних ньютон-секунд. Кожна невелика корекція траєкторії була хибною приблизно в 4,45 раза. За місяці польоту похибка накопичилася, і апарат підійшов до планети значно нижче, ніж планувалося.
Повчальна в цій історії не сама плутанина з одиницями. Повчально те, що вимогу було записано. Специфікація інтерфейсу вимагала метричних одиниць. Ніхто не перевірив, чи обидві сторони справді її дотримуються.
Компоненти отримують увагу. Інтерфейси отримують припущення.
Кожен компонент системи має власника. Хтось проєктує блок живлення, хтось пише бортове програмне забезпечення, хтось виготовляє антену. Кожен власник перевіряє свою частину відповідно до власного розуміння того, що вона має робити.
З інтерфейсами інакше. Вони належать одразу двом командам, а це часто означає, що не належать нікому. Кожна сторона припускає, що бачення іншої сторони збігається з її власним:
- Одна команда надсилає дані з частотою 10 Hz; інша очікує 1 Hz.
- Один роз’єм розведено на 28 V; плата, що з ним з’єднується, розрахована на 12 V.
- Одне повідомлення містить мітку часу в UTC; приймач вважає її місцевим часом.
- Одне механічне креслення оновлено; спряжена деталь досі виготовляється за старою редакцією.
Жодна з цих проблем не проявляється, коли кожен компонент тестують окремо. Вони виникають під час інтеграції, коли запасу в графіку вже немає, а кожне виправлення зачіпає дві команди.
Якою є добра практика роботи з інтерфейсами
1. Знайдіть кожен інтерфейс якомога раніше. Діаграма N², проста сітка з підсистемами на діагоналі та їхніми обмінами в позадіагональних клітинках, перетворює «здається, це все» на контрольний список. Порожні клітинки — це питання, які варто поставити.
2. Визначте кожен інтерфейс повністю. Для кожного: що через нього проходить (дані, живлення, сила, тепло, сигнали), у якій формі, з якими одиницями, діапазонами, частотами й допусками і що відбувається на межах. Якщо величина має одиниці, запишіть одиниці. Щоразу.
3. Призначте кожному інтерфейсу власника. Одну людину, яка відповідає за актуальність визначення і за те, щоб обидві сторони погоджували зміни. Інтерфейс із двома власниками не має жодного.
4. Контролюйте зміни. Коли одна сторона щось змінює, інша має дізнатися про це до того, як зміна набуде чинності, а не після наступного інтеграційного тесту. Саме для цього існує документ контролю інтерфейсу та процес його змін.
5. Верифікуйте інтерфейс, а не лише компоненти. Перевірте кожну сторону на відповідність записаному визначенню, а потім перевірте їх разом. Mars Climate Orbiter мав специфікацію; бракувало перевірки того, що обидві сторони її дотримуються.
Де допомагають моделі
У проєкті, що ґрунтується на документах, інтерфейс описано в ICD, а два компоненти, які його використовують, — в інших документах. Узгоджувати їх доводиться вручну.
У моделі інтерфейс — це пов’язаний елемент: два компоненти, елементи, що передаються між ними, вимоги, які їх обмежують, і тести, які їх верифікують, з’єднані зв’язками. Змініть одиницю чи частоту, і модель покаже кожен компонент, вимогу й тест, що від неї залежать. Це найважливіше питання для інтерфейсу: кого ще зачіпає ця зміна?
Підсумок
Системи рідко відмовляють через те, що одну частину погано зроблено. Вони відмовляють тому, що дві добрі частини по-різному розуміють те, що передається між ними. Записуйте інтерфейси, призначайте їм власників, контролюйте їхні зміни й верифікуйте їх з обох боків. Це одна з найдешевших страховок в інженерії.
Робочий приклад документа контролю інтерфейсу, його змісту та контролю змін див. у нашому посібнику: Документ контролю інтерфейсу (ICD): зміст і контроль змін.
Джерела
- NASA Mars Climate Orbiter Mishap Investigation Board, «Mars Climate Orbiter Mishap Investigation Board Phase I Report», 10 листопада 1999 р.
- NASA Science, «Mars Climate Orbiter».
- Holarch, «Документ контролю інтерфейсу (ICD): зміст і контроль змін».
Holarch — інструмент системної інженерії на основі моделей, побудований на LML і SysML v2, для команд будь-якого розміру.